Мінекономрозвитку не підтримало ідею глав «Роснефти» і «Газпрому» Ігоря Сечіна і Олексія Міллера скорегувати чинний закон «Про закупівлі товарів, робіт, послуг окремими видами юридичних осіб» і виключити з-під його дії фінансові та внутрішньо групові угоди, а також операції з нерухомим майном.При цьому міністерство допустило, що компаніям з списку санкцій можуть дозволити не публікувати інформацію про ряд фінансових операцій.

Як повідомив «Інтерфаксу» джерело в фінансово-економічному блоці уряду, відповідна позиція міститься в листі заступника голови Мінекономрозвитку Євгена Еліна в кабінет міністрів.

З ідеями виключити з-під дії закону фінансові, внутрішньо групові угоди та угоди з нерухомим майном глави «Роснефти» і «Газпрому» звернулися в спільному листі до голови уряду на початку лютого.Дмитро Медведєв дав доручення першому віце-прем’єру Ігорю Шувалову і главі Мінекономрозвитку Олексію Улюкаєву «опрацювати звернення» і «підготувати пропозиції щодо вдосконалення правил» чинного закону про закупівлі держкомпаніями, повідомляв «Інтерфаксу» джерело, знайоме з дорученням.

За словами джерела, в листі Еліна відзначається, що чинний закон N223-ФЗ передбачає можливість здійснювати закупівлі нерухомого майна будь-якими способами, в тому числі у єдиного постачальника, що дозволяє набувати конкретних індивідуально визначені об’єкти.При цьому дотримання вимог закону «забезпечує відкритість таких закупівель, в тому числі прозорість ціноутворення, що є необхідною умовою для ефективного витрачання грошових коштів».

За даними єдиної інформаційної системи, в 2015 році замовники провели закупівлі нерухомого майна на суму понад 647 мільярдів рублів, що більш ніж удвічі перевищує обсяг закупівель нерухомого майна в 2014 році.

«Виняток закупівель нерухомого майна зі сфери дії закону N223-ФЗ являє недоцільним і буде суперечити його основним цілям і принципам», – резюмує Елін.

Мінекономрозвитку також зазначає, що норми закону не містять перешкод для внутрішньогрупових закупівель у дочірніх компаній, в тому числі такі закупівлі можуть здійснюватися у єдиного постачальника.

На думку міністерства, встановлення в законі вилучень для внутрішньогрупових закупівель призведе до того, що замовники будуть здійснювати закупівлі на неконкурентній основі через юросіб, що входять з ними в одну групу, але не підпадають під дію закону.Також це буде стимулювати замовників створювати непрофільні дочірні компанії, щоб проводити закупівлі на неконкурентній основі.

Коментуючи пропозицію про виключення з-під дії закону фінансових угод, Елін зазначає, що це не відповідає інтересам як самих замовників, так і інтересам розвитку банківської системи.

Проведений Мінекономрозвитку моніторинг контрактної системи не виявив складнощів із закупівлями фінансових послуг для державних і муніципальних потреб, де вимоги далі більш жорсткі.

За даними єдиної інформаційної системи, в 2015 році замовники провели закупівлі фінансових послуг на суму понад 1,2 трлн рублів, що становить 5,2% від загального обсягу закупівель.«Виключення з-під дії закону N223-ФЗ закупівель фінансових послуг виведе вказаний обсяг закупівель в неконкурентну сферу, що може в цілому негативно відбитися на стані конкуренції в банківській системі», – вважають в Мінекономрозвитку.

Разом з тим в міністерстві вважають, що для здійснення запозичень на зовнішніх ринках представляється можливим визначити перелік фінансових послуг, що закуповуються у закордонних банків, відомості про закупівлі яких не становлять державної таємниці, але не підлягають розміщенню в єдину інформаційну систему.«Такі заходи доцільно вжити щодо компаній паливно-енергетичного комплексу та щодо інших компаній, на які поширюються міжнародні санкції», – вважають в Мінекономрозвитку.

Сечин і Міллер у своєму листі нагадували, що в числі вимог до закупівельних процедур закон передбачає завчасне розкриття інформації про основні умови всіх планованих договорів.На їхню думку, застосування цих вимог в частині закупівлі фінансових послуг та укладення інших фінансових угод компаніями, які потрапили під західні санкції, знижує ефективність їх діяльності, а також створює ризики посилення санкцій і застосування додаткових обмежувальних заходів і штрафів.