На розгляд до Держдуми внесено поправки, які регулюють діяльність новинних агрегаторів.Як пише «Комерсант», вони вводять саме поняття новинного агрегатора, а також кілька норм їх регулювання.

Зокрема, агрегатори з добовою аудиторією більш одного мільйона чоловік пропонується перевіряти на «достовірність поширюваної суспільно значимої інформації».Реєстр агрегаторів, згідно з ініціативою, повинен вести Роскомнагляд, він же повинен вимагати видаляти недостовірну інформацію.За невиконання вимоги регулятора агрегатори пропонується штрафувати на суму до 5 мільйонів рублів.

«Ми заповнюємо юридичний вакуум, він не стосується ЗМІ, діяльність яких досить відрегульована», – заявив з авторів проекту член фракції «Справедлива Росія», учасник ОНФ Олексій Казаков, – «Агрегатори за впливовістю перевершують ЗМІ.Але ми не хочемо створити їм умови для некомфортною роботи, тому право звернутися в Роскомнадзор даємо тільки профільним відомствам, а не громадянам ».

Автори ініціативи пропонують обмежити частку іноземного капіталу в новинних агрегаторах до 20 відсотків.Тим самим агрегатори зрівняються в правах з ЗМІ, де подібна норма діє з 2016 року, пише видання.

«Ідеологічні маніпуляції мають місце, і ми повинні їх контролювати і мінімізувати іноземний вплив», – вважає Олексій Казаков.

Представники компанії «Яндекс», що володіє агрегатором «Яндекс.Новини», повідомили виданню, що в разі втілення ініціативи в життя сервіс не зможе існувати.«У Яндекс.Новостей немає редакції, сервіс автоматично збирає повідомлення від партнерів і в тому ж вигляді показує їх заголовки і фрагменти.Повні тексти новин новинний агрегатор Яндекса не публікує – читачі переходять за посиланнями на сайти партнерів.Таким чином, медіа сервер об’єктивно обмежений в можливості перевірки законності та достовірності новинної інформації, підготовленої третіми особами, і не може нести відповідальність за таку інформацію », – цитує видання коментар прес-служби« Яндекса ».